Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

все было тихо

  • 1 все было тихо

    бзл tudo estava em silêncio

    Русско-португальский словарь > все было тихо

  • 2 тихо

    нрч
    silenciosamente, sem barulho, sem ruído, baixo; ( слабо) fracamente; ( слегка) ligeiramente; ( спокойно) calmamente, com calma, tranquilamente, quietamente; ( послушно) mansamente; ( мирно) pacificamente; ( медленно) lentamente, devagar, vagarosamente; ( понемногу) pouco a pouco; бзл ( о погоде) está um tempo sereno

    Русско-португальский словарь > тихо

  • 3 тихо

    Н (сравн. ст. тише) vaikselt, tasa, hilju, hiljukesi, tasahilju vagusi, vakka; on vaikne v tasane v vagune; говорить \тихо vaikselt v tasa rääkima, ехать \тихо tasa v aeglasemalt sõitma, кругом \тихо ümberringi on vaikne, всё \тихо kõik(jal) v ümberringi on vaikne, ümberringi on vaikne, в доме было до жуткости \тихо majas valitses õudne vaikus v õudvaikus, \тихо, идёт операция vaikust, käib operatsioon v lõikus, все сидят \тихо kõik istuvad vagusi

    Русско-эстонский новый словарь > тихо

  • 4 кругом

    I нареч.

    кругом! воен. — about turn!; about face! амер.

    around, all round
    3) разг. ( полностью)

    он кругом должен — he owes money all round; he is up to his ears in debt

    II предл.; (чего-л.)
    round, around

    Русско-английский словарь по общей лексике > кругом

  • 5 тихий

    прил.
    1. quiet; 2. calm; 3. low; 4. soft; 5. slack; 6. still; 7. slow
    Русское прилагательное тихий характеризует как звучание и шумы, так и движение, внутреннее эмоциональное состояние и активность действий и процессов. Все эти ситуации имеют разные английские соответствия.
    1. quiet — тихий, спокойный, негромкий, нешумный, смирный, без шума, без суеты ( предполагает отсутствие шума): a quiet life — тихая жизнь/спокойная жизнь; a quiet child — спокойный ребенок; a quiet street — тихая улица; a quiet evening — тихий вечер; и quiet voice — спокойный голос/тихий голос; to be/to keep quiet — не шуметь/вести себя тихо/вести себя спокойно; to be/lo keep quiet about smth — не говорить о чем-либо/молчать о чем-либо; to seem quiet — казаться спокойным; to live a quiet life — вести спокойный образ жизни The boy was quiet in his father's presence. — В присутствии отца мальчик вел себя очень тихо. The child was unusually quiet at his games. — Мальчик был необычно тих в своих играх. Не is becoming quiet with years. — С годами он становится спокойнее. The house was quiet now that the children were away. — Теперь, когда дети уехали, в доме стало тихо. The children were very quiet. — Дети совсем не шумели. Be quiet! — He шуми! The city was strangely quiet. — В городе было необычно тихо.
    2. calm — тихий, спокойный ( относится к движению): а calm day — тихий день; calm weather — безветренная погода; calm sea — спокойное море; calm pulse — спокойный пульс/ровный пульс She has stopped crying and she is calm now. — Она перестала плакать и сейчас спокойна. The old man was calm, but the young man was angry. — Старый мужчина был спокоен, а молодой злился. Even after her husband died, she was calm. — Даже после смерти мужа она вела себя спокойно. Although the enemy was only five miles away, the city was calm. — Хотя враг был всего в пяти милях от города, в городе все было спокойно. After the storm it was calm. — После грозы стояла безветренная погода.
    3. low — тихий, негромкий: a low voice — тихий голос; to speak in a low voice — говорить тихо/ говорить тихим голосом
    4. soft —тихий, мягкий, негромкий, нежный: a soft answer — тихий ответ; a soft sound — тихий звук; a soft voice — тихий голос/негромкий голос; a soft wind — тихий ветер; a soft music — тихая/негромкая/нежная музыка; in a soft voice — тихим/нежным голосом Her whisper was so soft I could hardly hear it. — Она говорила таким тихим шепотом, что я её едва слышал. She gave a soft answer to the angry question. — На сердитый вопрос она ответила тихим голосом./На злой вопрос она ответила спокойным голосом.
    5. slack — тихий, слабый, вялый (неактивный, без достаточной энергичности): slack wind — несильный ветер/слабый ветер Don't be slack in doing your duly. — He относись так вяло к своим обязанностям. Winter is a slack season at most hotels. — Зима — мертвый сезон в большинстве гостиниц./Зима — самый спокойный сезон в большинстве гостиниц. Business is slack just now. — Дела сейчас идут очень вяло./В делах сейчас затишье. Trade is slack. — В торговле затишье./Торговля не идет.
    6. slill — тихий, неподвижный, спокойный ( без движения): still waters — тихие воды; still air — тихий воздух/неподвижный воздух; a still night — тихая ночь; to stand still — замереть/стоять не двигаясь; to keep still — не шуметь Keep still while I lace your shoes. — Сиди спокойно/не ерзай, пока я завязываю тебе ботинки. «Sit still» she told the child. — «He двигайся!» — сказала она ребенку. The still water of the river looked deep and dark. — Стоячая вода в реке казалась/выглядела темной и глубокой. Still waters run deep. — В тихом омуте черти водятся. The air was still and hot. — Воздух был неподвижным и жарким.
    7. slow —тихий, малоактивный, неактивный ( неэнергичный): It was a slow month for trade. — Торговля в этом месяце шла неактивно./Торговля в этом месяце шла вяло.

    Русско-английский объяснительный словарь > тихий

  • 6 внутри

    Н sees, seespool, seestpoolt; \внутри было тихо sees(pool) oli vaikne, все находились \внутри kõik olid sees, у меня \внутри похолодело от испуга jäin hirmust kangeks

    Русско-эстонский новый словарь > внутри

  • 7 сказать

    гл.
    Русский глагол сказать называет лишь факт сообщения чего-либо при помощи слов, но не указывает, как что-либо было сказано. Английские эквиваленты подчеркивают способ или сопутствующие обстоятельства произнесения каких-либо слов.
    1. to say — сказать (выразить что-либо устно или письменно: обычно одноактное действие, чаще всего вводит прямую речь): «It is getting late» she said. — «Уже поздно», — сказала она. You should write to the bank and say you need more time to consider their terms. — Вам надо написать в банк и сказать, что вам надо больше времени, чтобы обдумать их условия. Не has been saying for weeks that he is going to repair that plug. — Он уже несколько недель говорит, что собирается починить вилку ( электрошнура). It says in today's paper that gas prices are going up again. — В сегодняшней газете говорится, что стоимость газа опять повышается. The chairman started by saying why he had called the meeting. — Председатель начал с того, что сказал, почему он созвал собрание. Where was Ellis going? — I don't know, she didn't say. — Куда пошла Эллис? — Я не знаю, она не сказала. Are you saying I am fat? — Вы хотите сказать, что я толстый? So what you are saying is that taxes may rise. — Значит то, что вы говорите, означает, что налоги могут быть повышены?
    2. to put it (somehow) — сказать, выразить особым способом (выразить свою мысль особым способом, используя специальные слова для того, чтобы пояснить как можно проще и яснее, что имеется в виду): If you haven't quite understood, I'll try to put it in another way. — Если вы не совсем поняли, я постараюсь выразить свою мысль иначе. То put it bluntly, this film is not very good. — Если говорить прямо, это не очень хороший фильм./Если говорить без обиняков, этот фильм не очень хорош. Long-term planning is useless, because as Ben puts it, in the long term we are dead. — Долгосрочное планирование бесполезно, потому что, как выразился Бэн, за это время мы все можем умереть. Не is not very clever, to put it mildly. — Мягко выражаясь, он не очень умен.
    3. to word — сказать, сформулировать (выразить определенными словами что-либо по специальному выбору говорящего или пишущего): His speech to the police officer about racial violence had to be very carefully worded. — Его речь, обращенная к полицейскому сотруднику относительно расового насилия, должна быть очень тщательно сформулирована. The Defence Secretary made a public statement about the crisis, but it was worried in such a way as to give very little information. — Министр обороны сделал заявление относительно кризиса, но оно было так сформулировано, что содержало очень мало информации.
    4. to put smth in one's own words — сказать, выразить (выразить что-либо собственными словами, которые вы сами выбираете, а не повторяете чужих слов): Tell the court in your own words, what happened on the night of January,
    2. — Расскажите суду своими словами, что произошло вечером второго января. It is a good idea to get your students to retell the story in their own words. — Неплохая мысль предложить студентам пересказывать этот рассказ собственными словами.
    5. to imply — сказать, подразумевать (выразить что-либо косвенно, не называя точно, какое событие имеется в виду): Не sort of implied ihat I could have the job I wanted. — Он вроде намекал, что я могу получить работу, которую хотел./Он вроде подразумевал, что я могу получить работу, которую хотел. What are you implying, that my paintings are no good?! — Что вы хотите сказать, что мои картины никуда не годятся?! You seem lo be implying something that is not quite true. — Вы, кажется, намекаете на что-то, что ис совсем верно.
    6. to hint — сказать, намекать, дать понять (сказать что-либо обиняком, косвенно): What are you hinting at? — На что вы намекаете? «It is not just me who will be getting a prize?» Sam hinted. — «Приз получу не только я», — намекнул Сэм. She hinted that there might be a possibility of a pay rise. — Она дала понять, что возможно будет повышение зарплаты,/Она намекнула, что возможно будет повышение зарплаты. I had the feeling he was hinting that he would like to go out with me. — У меня было такое чувство, что он сказал/намекнул, что хочет пойти туда вместе со мной.
    7. to speak in a roundabout way — сказать что-либо обиняком, сказать что-либо косвенным образом, дать понять (особенно, чтобы не быть грубым или не вызвать смущения): I told him, in a roundabout way, that he was not really strong enough to join my English class. — Я дал ему понять, что его знания были недостаточны, чтобы учиться английскому в моем классе. Не said he didn't need their services any more, but that was put in a roundabout way. — Он сказал, что больше не нуждается в их услугах, но это было высказано косвенно.
    8. to blurt out — сказать, сболтнуть (неожиданно, не раздумывая сказать что-либо, особенно то, что надо было хранить в тайне, или что-либо несомненно могущее вызвать смущение): She had blurted out my secret when she was upset and now everyone knows about it. — Когда она была расстроена, она выболтала мой секрет, и теперь все об этом знают. «I never liked your friend anyway», she blurted out tearfully. — В слезах она сказала: «Мне никогда не нравился ваш друг»./В слезах она сболтнула: «Мне никогда не нравился ваш друг».
    9. to exclaim — сказать, воскликнуть (громко и неожиданно, потому что вы сердиты, удивлены или возбуждены): «What a beautiful house!» she exclaimed. — «Какой красивый дом!» — воскликнула она. «Oh, no,» exclaimed Bill in terror. — «О, нет!» — воскликнул Билл в ужасе. «Oh, this house is on fire,» exclaimed she. — «Этот дом горит!» — воскликнула она.
    10. to come out with — сказать (неожиданно сказать что-либо необычное или то, что вызывает у других удивление): It was strange to hear a little old lady come out with a swear word like that. — Было очень странно услышать, как эта маленькая старушка вдруг произнесла такое ругательство. I don't want to make a speech, Emmy, I will only come out with something silly that everyone will laught. — Я не хочу выступать, Эмма, а то скажу что-либо глупое, и все будут смсяться./Я не хочу выступать, Эмма, а то сморожу какую-либо глупость, и все будут смеяться. You never know what he will come out with next. — Никогда не знаешь, что он скажет в следующий раз.
    11. to say smth under one's breath — сказать очень тихо, шептать, говорить очень тихо (одним дыханием, так чтобы никто не слышал): «Stupid!» he said under his breath as the old man walked away. — «Дурак!", — пробурчал он, когда старик прошел мимо. Henry is so bad-tempered these day's, he never says anything, but I hear him swearing under his breath. — Все эти дни Генри такой злой, он ничего не говорит, но я слышал, что он чертыхается про себя.

    Русско-английский объяснительный словарь > сказать

  • 8 ходить

    гл.
    1. to go; 2. to walk; 3. to go/to travel on foot; 4. to stride; 5. to march; 6. to pace; 7. to stroll; 8. to amble; 9. to saunter; 10. to trudge; 11. to plod; 12. to hobble; 13. to shuffle; 14. to shamble; 15. to tiptoe; 16. to sneak; 17. to stagger; 18. to stumble; 19. to lurch; 20. to swagger; 21. to strut; 22. to wander; 23. to prowl; 24. to wade; 25. to pick one's way; 26. to edge
    Русский глагол ходить используется в разных ситуациях; относится к движению людей, работе механизмов, внешнему виду человека. Русский глагол ходить не уточняет, как осуществляется движение и при каких сопутствующих обстоятельствах. В английском языке эти аспекты уточняются значениями отдельных слов. В русском языке любые уточнения способов движения передаются, как правило, словосочетаниями с глаголом ходить.
    1. to go — (как и русский глагол ходить, английский глагол to go многозначен и относится как к живым существам, так и к неодушевленным предметам, машинам и механизмам): a) ходить, ездить, передвигаться (предполагает передвижение живых существ любыми способами — ногами, транспортными средствами и т. п.; обычно сопровождается определениями: как, когда, куда, каким образом): to go in pairs (arm-in-arm) — ходить парами (под руку); to go shopping — ходить за покупками; to go to the theatre (to the cinema, to concerts) — ходить в театр (в кино, на концерты); to go there right now — пойти туда сейчас же; to go by train — ездить поездом; to go by boat — плыть пароходом; to go by air — лететь самолетом; to go out to work — ходить на работу/ ходить на службу; to go swimming (skiing) — ходить плавать/купаться (ходить на лыжах) In summer he goes for a swim in all sorts of weather. — Летом он ходит купаться в любую погоду. On Saturday we usually go shopping. — По субботам мы обычно ходим за покупками. We don't often go to museums. — Мы редко ходим в музеи. My father liked to go into the mountains and he often took us kids with him. — Отец любил ходить в горы и часто брал нас, детей, с собой. b) ходить, функционировать, работать (описывает функционирование неодушевленных предметов, главным образом машин и механизмов): This watch doesn't go. — Эти часы не ходят. The bus goes there twice a day. — Автобус ходит туда два раза в день. Cars can't go along such roads. — Машины по таким дорогам не ездят./ Машины по таким дорогам ездить не могут. The train went at full speed. — Поезд шел полным ходом. Buses don't go along these streets. — По этим улицам автобусы не ходят/не ездят.
    2. to walk — ходить, гулять, прогуливаться, ходить пешком, прохаживаться, переступать ногами ( двигаться вперед с обычной скоростью): Lena and Ann always walk to school together. — Лена и Аня всегда идут в школу вместе. Shall we walk or take a taxi? — Пойдем пешком или возьмем такси? Ben learned to walk at ten months. — Бен научился ходить, когда ему было десять месяцев./Бен пошел, когда ему было десять месяцев. On the final day we walked over twenty miles. — В последний день мы прошли более двадцати миль. We walked around the market for a while, before going to the beach. — Мы немного походили по рынку прежде чем пойти на пляж. I keep seeing these two strange men walking around, I'm sure they are up to something. — Я все время вижу этих двух незнакомцев, которые ходят вокруг, я уверен, они что-то замышляют. The doctor told Sam to walk as much as possible — it was good for his heart. — Доктор посоветовал Сэму побольше ходить — это полезно для его сердца./Доктор посоветовал Сэму побольше двигаться — ему это полезно для сердца. Ellyn is up at six every morning to walk along the beach. — Эллин встает в шесть часов каждое утро, чтобы походить/погулять по пляжу. I like to go walking in the woods, just to breathe the air. — Я люблю ходить по лесу, просто чтобы подышать свежим воздухом. We are going to walk for a while before dinner. — Мы пошли до обеда немного погулять.
    3. to go/to travel on foot — ходить пешком: It is not far, it will take you about ten minutes on foot. — Это недалеко, всего минут десять пешком. They planned to travel partly by boat and the rest of the way on foot. — Они планировали проплыть на лодке часть пути, а остальной путь проделать пешком.
    4. to stride — шагать, ходить большими шагами (двигаться быстро, особенно если вы чувствуете неуверенность, сердитесь или торопитесь): Не strode along the beach. — Он шагал по пляжу./Он вышагивал по пляжу. Не strode on/off. — Он зашагал дальше. The interviewer strode confidently towards me and shook my hand. — Журналист уверенно шагнул ко мне и протянул руку, здороваясь со мной. I saw Max striding angrily away. — Я видел, как Макс в гневе зашагал прочь. She strode quickly and purposefully into the room, with her head upright. — С высоко поднятой головой и явным намерением что-то сделать она быстро шагнула/вошла в комнату.
    5. to march — маршировать, ходить строевым шагом, двигаться решительно, двигаться твердым шагом (двигаться быстро, уверенными шагами, особенно под влиянием гнева или решимости что-либо сделать): Sheila marched into the office to demand an apology. — Шейла уверенно вошла в контору потребовать, чтобы перед ней извинились. «I'll never forgive you for this», Margosaid marching off. — «Я тебе этого никогда не прощу», — сказала Марго и вышла. The soldiers marched through the town in two straight columns. — Солдаты прошли строем через город двумя стройными колоннами./Соддаты промаршировали через городдвумя стройными колоннами. At the army training camp the new recruits will learn how to march and shoot. — В военно-учебных лагерях новобранцы научатся ходить строем и стрелять. The prisoners were made to march around the court yard. — Узников заставляли маршировать по тюремному двору.
    6. to pace — ходить взад и вперед (обычно в небольшом пространстве, особенно если вы нервничаете, раздражены или рассержены): Sheila paced back and forth along the corridor, waiting for the doctor to come back. — В ожидании возвращения врача Шейла нервно ходила взад и вперед по коридору. «We are going to be late», Jordan said irritably pacing up and down the room. — «Мы опаздываем», — раздраженно сказал Джордан, меряя шагами комнату./«Мы опаздываем», — сказал Джордан, шагая взад и вперед по комнате. A lion paced up and down the cage. — Лев ходил по клетке взад и вперед.
    7. to stroll — прогуливаться ( ходить ради удовольствия): 1 strolled along the beach with the warm sun on my face. — Я медленно прогуливался по пляжу, теплое солнце светило мне в лицо. The young couple strolled through the park, arm-in-arm. — Молодая пара под руку прогуливалась по парку. In the evening Madrid fills with people strolling unhurridly from bar to bar. — По вечерам Мадрид наполняют гуляющие пары, которые не спеша переходят от бара к бару.
    8. to amble — двигаться мелкими шагами, семенить; идти неторопливым шагом, брести, бесцельно бродить; идти иноходью ( о лошади): An old man appeared from behind the house and ambled across the yard. — Из-за дома показался старик, который бесцельно бродил по двору. We ambled around the town. — Мы бродили по городу. One of the horses, the white one, slowly ambled toward me. — Одна из лошадей — белая — иноходью приблизилась ко мне.
    9. to saunter — прогуливаться, прохаживаться, фланировать (ходить с гордым видом, что нередко у других вызывает раздражение): We sauntered up and down the street. — Мы прогуливались/прохаживались вверх и вниз по улице. «Shouldn't you be in class?» — the teacher asked the girls who were sauntering down the corridor. — «Вы разве не должны быть в классе?» — спросил преподаватель девочек, спокойно прогуливающихся по коридору. I sauntered into the garden, where some friends were chatting near the fire. — Я медленно прошел в сад, где у костра болтали несколько моих друзей. As usual, he sauntered into the class twenty minutes late. — Он с независимым видом вошел в класс как обычно с двадцатиминутным опозданием.
    10. to trudge — устало ходить, тяжело ступать, тащиться (тяжело двигаться медленными шагами, потому что вы устали): Mother walked for four miles to the nearest store trudging back home with her bag of groceries. — Мать ходила в магазин в четырех милях от дома, а потом устало тащилась домой с тяжелой сумкой продуктов. Trudging through the sand was exhausting. — Тащиться по песку было тяжело. He trudged the streets all day. — Он таскался по улицам целый день. Не trudged wearily up the hill. — Он устало тащился в гору.
    11. to plod — брести ( с трудом), тащиться, медленно плестись, устало плестись (еле-еле передвигая ноги из-за усталости или потому что вы несете что-либо тяжелое): Не plodded wearily home. — Он устало плелся домой. The travelers plodded through deep snow at the side of the railroad. — Путешественники устало плелись по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна./Путешественники медленно брели по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна. The donkey was plodding slowly along underthc heavy load. — Ослик еле плелся под тяжестью поклажи.
    12. to hobble — ковылять, прихрамывать: Не hobbled along. — Он шел прихрамывая. The man hobbled along on his crutches. — Мужчина ковылял на костылях.
    13. to shuffle — ходить шаркая ногами (двигаться медленно и с шумом, не поднимая ног от пола на должную высоту): Не shuffled to the bar across the room. — Он пошел шаркающей походкой к бару. Supporting herself on Ann's arm the old woman shuffled towards the door. — Опираясь на руку Анны, старушка шаркая шла к двери. I heard Bob shuffling around the kitchen. — Я слышала, как Боб шаркая ногами тяжело двигался по кухне.
    14. to shamble — ходить вразвалку; ходить волоча ноги (медленно и неуклюже, ленивой походкой двигаться, наклоняясь вперед): The old man shambled off. — Старик, волоча ноги, пошел прочь. Не shambled into the room and up lo the window. — Он ввалился в комнату и вразвалку подошел к окну. Looking tired, Parker shambled to the stage and started playing. — С усталым видом Паркер медленно прошел на сиену и начал играть.
    15. to tiptoe — ходить на цыпочках ( стараться быть незамеченным или не производить шума): Bobby tiptoed past his daughter's bedroom so as not to wake her. — Бобби на цыпочках прошел мимо спальни дочери, чтобы не разбудить ее. They tiptoed from room to room, afraid to speak above a whisper. — Они ходили на цыпочках из комнаты в комнату и говорили только шепотом.
    16. to sneak — ходить крадучись, красться (тихо двигаться прячась от кого-либо, особенно если вы делаете что-либо плохое и не хотите быть пойманным): The thieves sneaked in when the guard had his back turned. — Воры крадучись пробрались внутрь, когда охранник стоял к ним спиной. Polly sneaked in through back yard so that her parents wouldn't wake up and see how late it was. — Полли крадучись вошла со двора так, чтобы не разбудить родителей и не дать им понять, как поздно она пришла.
    17. to stagger — ходить хромая, ходить шатаясь, шататься (двигаться неуверенной походкой, шатаясь из стороны в сторону, почти падая, особенно из-за того, что вы устали, пьяны или ранены): I was hit on the head and just managed to stagger out of the room. — Меня ударили по голове, и я с трудом, шатаясь выбрался из комнаты. My father was staggering under weight of a huge parcel. — Мой отец шел пошатываясь под тяжестью огромного пакета.
    18. to stumble — спотыкаться, ходить спотыкаясь (неуверенно двигаться, натыкаясь на то, что под ногами, или потому, что вы устали или пьяны): The room was dark and Sten nearly fell over a chair as he stumbled to the corner. — В комнате было темно, и Стэн споткнулся о стул и чуть не упал, идя в угол комнаты. Having drunk half a bottle of whisky I stumbled upstairs and to bed. — Выпив с полбутылки виски, я спотыкаясь поднялся наверх и лег в кровать.
    19. to lurch — идти нетвердой походкой, пошатываться, неуверенно двигаться: Не lurched sideways two steps as the stone rolled by. — Он уклонился на два шага в сторону, когда камень прокатился мимо. Harry lurched to the bathroom clutching his stomach in pain. — Гарри шатаясь побрел в ванную комнату, хватаясь от боли за живот.
    20. to swagger — расхаживать, ходить с гордым/важным видом, самоуверенно ( идти двигая всем корпусом): Paul swaggered arrogantly into (he boxing ring, as if he had already won the fight. — Павел с гордым видом вышел на ринг так, как будто он уже одержал победу. Sally's boyfriend came swaggering down the steps with his hands in his jackets. — Дружок Салли, засунув руки в карманы, с гордым видом спускался по ступенькам лестницы. Ben left the room swaggering clearly pleased with himself. — Бен гордо вышел из комнаты, весьма довольный собой.
    21. to strut — ходить с важным видом, выхаживать, вышагивать (ходить с гордо поднятой головой, грудью вперед, всем видом показывая свою важность): Look at him strutting across the office, he thinks he is so important. — Посмотри, как он вышагивает по офису, он думает, что он очень важная птица. During the mating season the male bird will strut in front of the female. — Во время сезона спаривания самец гордо вышагивает перед самкой.
    22. to wander — бродить, бесцельно ходить (часто по местам, которые вы не знаете): Tom spent most of his free time wandering about in the woods. — Большую часть своего свободного времени Том бродил по лесам. For an hour and a half we were wandering around the old city, completely lost. — Совершенно заблудившись, часа полтора мы бродили по старому городу.
    23. to prowl — рыскать, идти крадучись (тихо передвигаться, оставаясь незамеченным, особенно при попытке что-либо украсть или напасть на кого-либо): The nurse said that she could hear someone prowling in the garden. — Няня сказала, что она слышала, как кто-то крадучись ходил по саду. Several wolves prowled around the camp, but they were kept at bay by the fire. — Несколько волков рыскали у лагеря, но их остановил огонь костра. The police have warned the public the killer may be prowling the streets. — Полиция предупредила население, что убийца еще может бродить по улицам.
    24. to wade — ходить по воде, шлепать: Ellen waded into the water then started swimming across the river. — Эллен вошла в воду и поплыла на тот берег реки. The rescuers worked wading waist deep in the muddy water. — Спасатели работали по грудь в грязной воде. The fisherman got out of the boat and waded ashore. — Рыбак вышел из лодки и вброд пошел к берегу.
    25. to pick one's way — осторожно ходить (идти, выбирая дорогу, обходя опасные места): The boys began to pick their way over the rocks towards the ocean. — Мальчики начали осторожно двигаться по камням в сторону океана. Gathering her skirt she began to pick her way through the puddles. — Подобрав юбку, она начала пробираться, обходя дождевые лужи.
    26. to edge — ходить пробираясь боком; ходить по краю (медленно и осторожно, двигаясь боком через небольшое, узкое пространство, которое не позволяет идти нормальным шагом): Ben edged sideways through the front door, which seemed to be stuck. — Бэн протиснулся через парадную дверь, которую по-видимому заело. Edging my way through the crowd I eventually managed to get to the bar. — Пробравшись боком через толпу, я наконец смог добраться до бара.

    Русско-английский объяснительный словарь > ходить

  • 9 ни

    1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;
    2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].
    * * *
    I
    1) част. ні, усилит., ані; ніже́

    ни души́ — ні (ані́) душі́

    ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

    ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

    ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

    2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

    кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

    во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

    как ни на е́сть — хоч би там я́к

    како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    3) союз ні

    ни..., ни... — ні..., ні

    ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к

    II

    ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

    Русско-украинский словарь > ни

  • 10 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 11 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

  • 12 С-126

    ОТЛЕГЛО ОТ СЕРДЦА (НА СЕРДЦЕ, ОТ ДУШИ, НА ДУШЕ obsoles) у кого coll ОТОШЛО ОТ СЕРДЦА obs VP impers) a calm settled over s.o., a feeling of alarm, anxiety left s.o.: у X-a отлегло от сердца = X was (felt) (greatly) relieved X felt a sense of relief X's heart lifted (lightened, grew lighter) it was a load off X's mind a weight was lifted from X a sense of inner calm came over X.
    Он (Обломов) и не глядя видел, как Ольга встала с своего места и пошла в другой угол. У него отлегло от сердца (Гончаров 1). Не (Oblomov) could see without looking that Olga had got up from her seat and walked to another end of the room. He felt greatly relieved (1a).
    «Ребята, - сказал я... - сейчас капитан Курасов проговорился, кто нас предаёт. Это последний человек, и фамилия его стоит последней в нашем списке»... Все молчали. Я посмотрел на Яхонтова... Наконец, Генка Денисов спросил, явно волнуясь: «Яшка, это правда?» Все замерли... «Правда», - тихо ответил Яшка, и у меня отлегло от сердца (Войнович 5). uHey, guys," I said...."Captain Kurasov just let slip who's been squealing on us. He's just about the lowest thing you could imagine and his name is just about the lowest on the list at roll call."...No one said a word. I looked over at Yakhontov....Finally, Genka Denisov, clearly upset, asked: "Yashka, is it true?" Everyone froze...."It's true," answered Yashka softly, and I felt a sense of relief (5a).
    Катя заулыбалась, глядя наТанаку, и у меня почему-то немного отлегло от души с его приходом (Аксёнов 1). Looking at Tanaka, Katya began to smile, and for some reason my heart lifted a little with his arrival (1a).
    «Владимир Николаевич, как вы думаете о себе, вы советский человек?» У меня немного отлегло от сердца. Если они ещё не решили, советский я или не советский, значит, может, и расстреляют не сразу (Войнович 1). "Do you consider yourself a good Soviet, Vladimir Nikolaevich?" My heart lightened a little. If they hadn't decided yet whether I was a good Soviet or not, that meant they might not put me in front of a firing squad right away (1a).
    Когда прошение было прочитано и закрестовано, то у всех словно отлегло от сердца (Салтыков-Щедрин 1). When the petition had been read and marked with Xs, they all felt as if a weight had been lifted from them (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-126

  • 13 Т-40

    HE В СВОЕЙ ТАРЕЛКЕ бытье, бывать, чувствовать себя coll PrepP Invar subj-compl with copula (subj: human or adv occas. used without negation to convey the opposite meaning fixed WO
    1. (to be) in an unpleasant, negative state of mind, (to feel) worse than one usu. does
    X не в своей тарелке - X is (feels) out of sorts
    X isn't (quite) himself X doesn't feel (quite) (like) himself (in limited contexts) X is in a foul (bad) mood.
    «Мне и его (Алёшу) жалко. Он с тех пор замкнулся, так и ходит весь черный. А между тем нас никуда не тянут. И я думаю: майор оказался лучше, чем мы ожидали. Через пару дней подхожу к Алексею. „Слушай, - говорю, - ты видишь, майор оказался лучше, чем мы думали. Раз до сих пор не капнул, значит, пронесло. Я же вижу, ты не в своей тарелке"» (Искандер 5). "I felt sorry for him (Alyosha), too. He had withdrawn into himself, he went around looking positively black. Meanwhile, they hadn't hauled us in. I thought, the major's turned out better than we expected. A couple of days later I went to Alyosha. 'Listen,' I said, 'you see the major's turned out better than we thought. If he hasn't squealed by now, then it's blown over. But I can see you're out of sorts'" (5a).
    2. (often in refer, to social situations) to feel anxious, not relaxed, and (in the case of social situations) as if one does not belong in the given milieu, company etc: X не в своей тарелке = X feels (is) ill at ease
    X feels uneasy (uncomfortable, out of place) X is out of his element
    X в своей тарелке - X is in his element
    X feels (perfectly) at home.
    ...Вдруг все взглянули на него, один господин в лорнет. «Кто это?» - тихо спросила Сонечка. «Илья Ильич Обломов!» - представила его Ольга. Все пошли до дома пешком. Обломов был не в своей тарелке... (Гончаров 1). Suddenly they all...looked at him, one gentleman peering through a lorgnette. "Who is that?" Sonya asked softly "Ilya Ilych Oblomov," Olga introduced him. They all walked to Olga's house. Oblomov felt uncomfortable... (1b).
    Там (на мысу Херсонес), в одной из крохотных бухточек, готовились к побегу четверо молодых людей... Впрочем, их было пятеро - в побеге участвовал и новорожденный Арсений... Энергии Бен-Ивана хватало на всех пятерых. Он чувствовал себя в своей тарелке, побег был его стихией (Аксёнов 7). There (, at Cape Kherson), in one of the many tiny bays, two couples... we re planning their escape. Actually there were five of them: the newborn Arseny was in on it as well....Ben-Ivan had enough energy for the five of them. He was in his element: escapes were his specialty.. (7a).
    Патрику Тандерджету чрезвычайно понравился «Мужской клуб», он сразу почувствовал себя здесь в своей тарелке (Аксёнов 6). Patrick Thunderjet greatly loved the Men's Club, he immediately felt at home there (6a).
    Translation of the French ne pas etre dans son assiette.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Т-40

  • 14 отлегло на душе

    ОТЛЕГЛО ОТ СЕРДЦА <НА СЕРДЦЕ, ОТ ДУШИ, НА ДУШЕ obsoles> у кого coll; ОТОШЛО ОТ СЕРДЦА obs
    [VP; impers]
    =====
    a calm settled over s.o., a feeling of alarm, anxiety left s.o.:
    - X's heart lifted (lightened, grew lighter);
    - a sense of inner calm came over X.
         ♦ Он [Обломов] и не глядя видел, как Ольга встала с своего места и пошла в другой угол. У него отлегло от сердца (Гончаров 1). Не [Oblomov] could see without looking that Olga had got up from her seat and walked to another end of the room. He felt greatly relieved (1a).
         ♦ "Ребята, - сказал я... - сейчас капитан Курасов проговорился, кто нас предаёт. Это последний человек, и фамилия его стоит последней в нашем списке"... Все молчали. Я посмотрел на Яхонтова... Наконец, Генка Денисов спросил, явно волнуясь: "Яшка, это правда?" Все замерли... " Правда", - тихо ответил Яшка, и у меня отлегло от сердца (Войнович 5). "Hey, guys," I said...."Captain Kurasov just let slip who's been squealing on us. He's just about the lowest thing you could imagine and his name is just about the lowest on the list at roll call."...No one said a word. I looked over at Yakhontov....Finally, Genka Denisov, clearly upset, asked: "Yashka, is it true?" Everyone froze...."It's true," answered Yashka softly, and I felt a sense of relief (5a).
         ♦ Катя заулыбалась, глядя на Танаку, и у меня почему-то немного отлегло от души с его приходом (Аксёнов 1). Looking at Tanaka, Katya began to smile, and for some reason my heart lifted a little with his arrival (1a).
         ♦ "Владимир Николаевич, как вы думаете о себе, вы советский человек?" У меня немного отлегло от сердца. Если они ешё не решили, советский я или не советский, значит, может, и расстреляют не сразу (Войнович 1). "Do you consider yourself a good Soviet, Vladimir Nikolaevich?" My heart lightened a little. If they hadn't decided yet whether I was a good Soviet or not, that meant they might not put me in front of a firing squad right away (1a).
         ♦ Когда прошение было прочитано и закрестовано, то у всех словно отлегло от сердца (Салтыков-Щедрин 1). When the petition had been read and marked with Xs, they all felt as if a weight had been lifted from them (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отлегло на душе

  • 15 отлегло на сердце

    ОТЛЕГЛО ОТ СЕРДЦА <НА СЕРДЦЕ, ОТ ДУШИ, НА ДУШЕ obsoles> у кого coll; ОТОШЛО ОТ СЕРДЦА obs
    [VP; impers]
    =====
    a calm settled over s.o., a feeling of alarm, anxiety left s.o.:
    - X's heart lifted (lightened, grew lighter);
    - a sense of inner calm came over X.
         ♦ Он [Обломов] и не глядя видел, как Ольга встала с своего места и пошла в другой угол. У него отлегло от сердца (Гончаров 1). Не [Oblomov] could see without looking that Olga had got up from her seat and walked to another end of the room. He felt greatly relieved (1a).
         ♦ "Ребята, - сказал я... - сейчас капитан Курасов проговорился, кто нас предаёт. Это последний человек, и фамилия его стоит последней в нашем списке"... Все молчали. Я посмотрел на Яхонтова... Наконец, Генка Денисов спросил, явно волнуясь: "Яшка, это правда?" Все замерли... " Правда", - тихо ответил Яшка, и у меня отлегло от сердца (Войнович 5). "Hey, guys," I said...."Captain Kurasov just let slip who's been squealing on us. He's just about the lowest thing you could imagine and his name is just about the lowest on the list at roll call."...No one said a word. I looked over at Yakhontov....Finally, Genka Denisov, clearly upset, asked: "Yashka, is it true?" Everyone froze...."It's true," answered Yashka softly, and I felt a sense of relief (5a).
         ♦ Катя заулыбалась, глядя на Танаку, и у меня почему-то немного отлегло от души с его приходом (Аксёнов 1). Looking at Tanaka, Katya began to smile, and for some reason my heart lifted a little with his arrival (1a).
         ♦ "Владимир Николаевич, как вы думаете о себе, вы советский человек?" У меня немного отлегло от сердца. Если они ешё не решили, советский я или не советский, значит, может, и расстреляют не сразу (Войнович 1). "Do you consider yourself a good Soviet, Vladimir Nikolaevich?" My heart lightened a little. If they hadn't decided yet whether I was a good Soviet or not, that meant they might not put me in front of a firing squad right away (1a).
         ♦ Когда прошение было прочитано и закрестовано, то у всех словно отлегло от сердца (Салтыков-Щедрин 1). When the petition had been read and marked with Xs, they all felt as if a weight had been lifted from them (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отлегло на сердце

  • 16 отлегло от души

    ОТЛЕГЛО ОТ СЕРДЦА <НА СЕРДЦЕ, ОТ ДУШИ, НА ДУШЕ obsoles> у кого coll; ОТОШЛО ОТ СЕРДЦА obs
    [VP; impers]
    =====
    a calm settled over s.o., a feeling of alarm, anxiety left s.o.:
    - X's heart lifted (lightened, grew lighter);
    - a sense of inner calm came over X.
         ♦ Он [Обломов] и не глядя видел, как Ольга встала с своего места и пошла в другой угол. У него отлегло от сердца (Гончаров 1). Не [Oblomov] could see without looking that Olga had got up from her seat and walked to another end of the room. He felt greatly relieved (1a).
         ♦ "Ребята, - сказал я... - сейчас капитан Курасов проговорился, кто нас предаёт. Это последний человек, и фамилия его стоит последней в нашем списке"... Все молчали. Я посмотрел на Яхонтова... Наконец, Генка Денисов спросил, явно волнуясь: "Яшка, это правда?" Все замерли... " Правда", - тихо ответил Яшка, и у меня отлегло от сердца (Войнович 5). "Hey, guys," I said...."Captain Kurasov just let slip who's been squealing on us. He's just about the lowest thing you could imagine and his name is just about the lowest on the list at roll call."...No one said a word. I looked over at Yakhontov....Finally, Genka Denisov, clearly upset, asked: "Yashka, is it true?" Everyone froze...."It's true," answered Yashka softly, and I felt a sense of relief (5a).
         ♦ Катя заулыбалась, глядя на Танаку, и у меня почему-то немного отлегло от души с его приходом (Аксёнов 1). Looking at Tanaka, Katya began to smile, and for some reason my heart lifted a little with his arrival (1a).
         ♦ "Владимир Николаевич, как вы думаете о себе, вы советский человек?" У меня немного отлегло от сердца. Если они ешё не решили, советский я или не советский, значит, может, и расстреляют не сразу (Войнович 1). "Do you consider yourself a good Soviet, Vladimir Nikolaevich?" My heart lightened a little. If they hadn't decided yet whether I was a good Soviet or not, that meant they might not put me in front of a firing squad right away (1a).
         ♦ Когда прошение было прочитано и закрестовано, то у всех словно отлегло от сердца (Салтыков-Щедрин 1). When the petition had been read and marked with Xs, they all felt as if a weight had been lifted from them (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отлегло от души

  • 17 отлегло от сердца

    ОТЛЕГЛО ОТ СЕРДЦА <НА СЕРДЦЕ, ОТ ДУШИ, НА ДУШЕ obsoles> у кого coll; ОТОШЛО ОТ СЕРДЦА obs
    [VP; impers]
    =====
    a calm settled over s.o., a feeling of alarm, anxiety left s.o.:
    - у X-a отлегло от сердца X was (felt) (greatly) relieved;
    - X's heart lifted (lightened, grew lighter);
    - a sense of inner calm came over X.
         ♦ Он [Обломов] и не глядя видел, как Ольга встала с своего места и пошла в другой угол. У него отлегло от сердца (Гончаров 1). Не [Oblomov] could see without looking that Olga had got up from her seat and walked to another end of the room. He felt greatly relieved (1a).
         ♦ "Ребята, - сказал я... - сейчас капитан Курасов проговорился, кто нас предаёт. Это последний человек, и фамилия его стоит последней в нашем списке"... Все молчали. Я посмотрел на Яхонтова... Наконец, Генка Денисов спросил, явно волнуясь: "Яшка, это правда?" Все замерли... " Правда", - тихо ответил Яшка, и у меня отлегло от сердца (Войнович 5). "Hey, guys," I said...."Captain Kurasov just let slip who's been squealing on us. He's just about the lowest thing you could imagine and his name is just about the lowest on the list at roll call."...No one said a word. I looked over at Yakhontov....Finally, Genka Denisov, clearly upset, asked: "Yashka, is it true?" Everyone froze...."It's true," answered Yashka softly, and I felt a sense of relief (5a).
         ♦ Катя заулыбалась, глядя на Танаку, и у меня почему-то немного отлегло от души с его приходом (Аксёнов 1). Looking at Tanaka, Katya began to smile, and for some reason my heart lifted a little with his arrival (1a).
         ♦ "Владимир Николаевич, как вы думаете о себе, вы советский человек?" У меня немного отлегло от сердца. Если они ешё не решили, советский я или не советский, значит, может, и расстреляют не сразу (Войнович 1). "Do you consider yourself a good Soviet, Vladimir Nikolaevich?" My heart lightened a little. If they hadn't decided yet whether I was a good Soviet or not, that meant they might not put me in front of a firing squad right away (1a).
         ♦ Когда прошение было прочитано и закрестовано, то у всех словно отлегло от сердца (Салтыков-Щедрин 1). When the petition had been read and marked with Xs, they all felt as if a weight had been lifted from them (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отлегло от сердца

  • 18 отошло от сердца

    ОТЛЕГЛО ОТ СЕРДЦА <НА СЕРДЦЕ, ОТ ДУШИ, НА ДУШЕ obsoles> у кого coll; ОТОШЛО ОТ СЕРДЦА obs
    [VP; impers]
    =====
    a calm settled over s.o., a feeling of alarm, anxiety left s.o.:
    - X's heart lifted (lightened, grew lighter);
    - a sense of inner calm came over X.
         ♦ Он [Обломов] и не глядя видел, как Ольга встала с своего места и пошла в другой угол. У него отлегло от сердца (Гончаров 1). Не [Oblomov] could see without looking that Olga had got up from her seat and walked to another end of the room. He felt greatly relieved (1a).
         ♦ "Ребята, - сказал я... - сейчас капитан Курасов проговорился, кто нас предаёт. Это последний человек, и фамилия его стоит последней в нашем списке"... Все молчали. Я посмотрел на Яхонтова... Наконец, Генка Денисов спросил, явно волнуясь: "Яшка, это правда?" Все замерли... " Правда", - тихо ответил Яшка, и у меня отлегло от сердца (Войнович 5). "Hey, guys," I said...."Captain Kurasov just let slip who's been squealing on us. He's just about the lowest thing you could imagine and his name is just about the lowest on the list at roll call."...No one said a word. I looked over at Yakhontov....Finally, Genka Denisov, clearly upset, asked: "Yashka, is it true?" Everyone froze...."It's true," answered Yashka softly, and I felt a sense of relief (5a).
         ♦ Катя заулыбалась, глядя на Танаку, и у меня почему-то немного отлегло от души с его приходом (Аксёнов 1). Looking at Tanaka, Katya began to smile, and for some reason my heart lifted a little with his arrival (1a).
         ♦ "Владимир Николаевич, как вы думаете о себе, вы советский человек?" У меня немного отлегло от сердца. Если они ешё не решили, советский я или не советский, значит, может, и расстреляют не сразу (Войнович 1). "Do you consider yourself a good Soviet, Vladimir Nikolaevich?" My heart lightened a little. If they hadn't decided yet whether I was a good Soviet or not, that meant they might not put me in front of a firing squad right away (1a).
         ♦ Когда прошение было прочитано и закрестовано, то у всех словно отлегло от сердца (Салтыков-Щедрин 1). When the petition had been read and marked with Xs, they all felt as if a weight had been lifted from them (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отошло от сердца

  • 19 не в своей тарелке

    НЕ В СВОЕЙ ТАРЕЛКЕ быть, бывать, чувствовать себя coll
    [PrepP; Invar; subj-compl with copula (subj: human) or adv; occas. used without negation to convey the opposite meaning; fixed WO]
    =====
    1. (to be) in an unpleasant, negative state of mind, (to feel) worse than one usu. does:
    - X не в своей тарелке X is (feels) out of sorts;
    - [in limited contexts] X is in a foul (bad) mood.
         ♦ " Мне и его [Алёшу] жалко. Он с тех пор замкнулся, так и ходит весь черный. А между тем нас никуда не тянут. И я думаю: майор оказался лучше, чем мы ожидали. Через пару дней подхожу к Алексею. "Слушай, - говорю, - ты видишь, майор оказался лучше, чем мы думали. Раз до сих пор не капнул, значит, пронесло. Я же вижу, ты не в своей тарелке"" (Искандер 5). "I felt sorry for him [Alyosha], too. He had withdrawn into himself, he went around looking positively black. Meanwhile, they hadn't hauled us in. I thought, the major's turned out better than we expected. A couple of days later I went to Alyosha. 'Listen,' I said, 'you see the major's turned out better than we thought. If he hasn't squealed by now, then it's blown over. But I can see you're out of sorts'" (5a).
    2. (often in refer, to social situations) to feel anxious, not relaxed, and (in the case of social situations) as if one does not belong in the given milieu, company etc:
    - X не в своей тарелке X feels (is) ill at ease;
    - X feels uneasy (uncomfortable, out of place);
    - X feels (perfectly) at home.
         ♦...Вдруг все взглянули на него, один господин в лорнет. "Кто это?" - тихо спросила Сонечка. "Илья Ильич Обломов!" - представила его Ольга. Все пошли до дома пешком. Обломов был не в своей тарелке... (Гончаров 1). Suddenly they all...looked at him, one gentleman peering through a lorgnette. "Who is that?" Sonya asked softly. "Ilya Ilych Oblomov," Olga introduced him. They all walked to Olga's house. Oblomov felt uncomfortable... (1b).
         Там [на мысу Херсонес], в одной из крохотных бухточек, готовились к побегу четверо молодых людей... Впрочем, их было пятеро - в побеге участвовал и новорожденный Арсений... Энергии Бен-Ивана хватало на всех пятерых. Он чувствовал себя в своей тарелке, побег был его стихией (Аксёнов 7). There [, at Cape Kherson], in one of the many tiny bays, two coup les... we re planning their escape. Actually there were five of them: the newborn Arseny was in on it as well....Ben-Ivan had enough energy for the five of them. He was in his element: escapes were his specialty... (7a).
         ♦ Патрику Тандерджету чрезвычайно понравился "Мужской клуб", он сразу почувствовал себя здесь в своей тарелке (Аксёнов 6). Patrick Thunderjet greatly loved the Men's Club; he immediately felt at home there (6a).
    —————
    ← Translation of the French ne pas etre dans son assiette.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > не в своей тарелке

  • 20 нога

    1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);
    2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;
    3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;
    4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;
    5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).
    * * *
    нога́

    быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

    взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

    в \нога га́х — в нога́х

    встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

    дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

    еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

    идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

    идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

    кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

    к \нога ге — воен. до ноги́

    ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

    на \нога га́х — на нога́х

    на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

    не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

    ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

    \нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

    одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

    \нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

    стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

    отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

    поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

    поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

    слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

    со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

    стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

    стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

    стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

    хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

    чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

    что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

    Русско-украинский словарь > нога

См. также в других словарях:

  • Браге Тихо — Тихо Браге Tyge Ottesen Brahe Дата рождения: 14 декабря 1546(15461214) Место рождения: Кнудструп, Дания Дата смерти: 24 октября …   Википедия

  • Браге Тихо — Тихо Браге: ни старая расстановка Птолемея, ни нововведения великого Коперника Улучшение инструментария и техники наблюдений     Великий труд Коперника появился в 1543 г. В 1609 г. Кеплер опубликовал свою работу о Марсе, которая стала вторым… …   Западная философия от истоков до наших дней

  • Браге, Тихо — У этого термина существуют и другие значения, см. Тихо Браге (значения). В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Браге. Тихо Браге Tyge Ottesen Brahe …   Википедия

  • Браге Тихо — (Tycho Brahe, а не Тихо де Б.) знаменитый астроном, род. в Кнудструпе 14 декабря 1546 г.; с 13 года стал изучать науки в Копенгагенском университете. Здесь предсказания астрономов, относительно солнечного затмения 21 августа 1560 г., возбудили в… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ВЫТЯГИВАТЬ ВСЕ ЖИЛЫ — кто из кого Изнурять, выматывать непосильной, тяжёлой работой, непомерными требованиями или неприятными разговорами, просьбами; мучить. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) заставляет другое лицо или другую группу лиц (Y) через силу… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ТЯНУТЬ ВСЕ ЖИЛЫ — кто из кого Изнурять, выматывать непосильной, тяжёлой работой, непомерными требованиями или неприятными разговорами, просьбами; мучить. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) заставляет другое лицо или другую группу лиц (Y) через силу… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ти́хо — ; тише. 1. нареч. к тихий (во всех знач., кроме 2). [Ольга] одела Феклу и потом обе тихо, стараясь не стучать дверьми, вошли в избу. Чехов, Мужики. 2. безл. в знач. сказ. О наличии тишины где л. Кругом было тихо, так тихо, что по жужжанию комара… …   Малый академический словарь

  • Дрей, Михаил Иванович — Дрей М. И. [(1860 1940). Автобиография написана в марте 1926 г. в Москве.] Я родился 14 (27) сентября 1860 г. в Одессе. Здесь я прожил детство и юность и был арестован в 1881 г. Меня приговорили на каторгу и сослали в Сибирь. Через 19 лет, по… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Морейнис-Муратова, Фанни Абрамовна — Морейнис Муратова Ф. А. [(1859 1937). Автобиография написана в марте 1926 г. в Москве.] Родилась я в 1859 г. в Николаеве Херсонской губ., в ортодоксальной, патриархальной еврейской семье. И отец, и мать происходили из семейств богатых,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • нала́дить — лажу, ладишь; прич. страд. прош. налаженный, жен, а, о; сов., перех. (несов. налаживать). 1. Сделать пригодным для пользования, приспособить для какой л. работы (отточив, отрегулировав и т. п.). Наладить станок. □ Иван наладил ружье, несколько… …   Малый академический словарь

  • прове́трить — рю, ришь; сов., перех. (несов. проветривать). 1. Освежить, очистить притоком свежего воздуха, вентиляцией. Все было тихо и чисто; окурки вымели и даже комнату успели проветрить. Леонов, Скутаревский. || Освежить, вынеся, выставив на воздух. Нужно …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»